Українське писанкарство як провідна форма духовності нації
Міністерство
освіти і науки України
Департамент
освіти і науки Дніпропетровської
облдержадміністрації
Дніпропетровське
відділення Малої академії наук України
Відділення:
Українська філологія
Секція:
мистецтвознавство
Українське
писанкарство як провідна форма духовності нації
Роботу виконав:
Степанов Владислав
Сергійович,
учень 10-А класу
загальноосвітньої
школи
І-ІІІ ступенів №60
м.Кривого Рогу
Науковий керівник:
Ходакова Олена
Миколаївна,
учитель української
мови
Дніпропетровськ
- 2016
Реферат
Науково-дослідницька робота - 34 с., 0 табл., 19
джерел, додатки - 2.
Об’єктом дослідження є писанка як компонент
духовної культури.
Мета роботи - розкрити теоретико-історичні
аспекти українського писанкарства, продемонструвати його роль у розвитку духовності
як окремої особистості, так і людства в цілому, довести, що в культурі народу
приховане уявлення пращурів про Всесвіт.
Методи дослідження - аналіз, синтез,
узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, класифікація,
історичний метод.
Одержані висновки та їх новизна в тому, що
досліджено особливості писанкарства на Дніпропетровщині як відображення
світосприйняття пращурів-слов’ян та духовної культури регіону.
Результати роботи можуть бути застосовані у
вивченні декоративно-прикладного мистецтва українського народу,
Ключові слова: СУЧАСНІСТЬ, БЕЗДУХОВНІСТЬ,
ПИСАНКАРСТВО, КУЛЬТУРА, СВІТОГЛЯД, ТРАДИЦІЇ, ДУХОВНІСТЬ, ВИХОВАННЯ.
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ
1. ТЕОРЕТИКО-ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ ПИСАНКАРСТВА ЯК РІЗНОВИДУ
ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА
1.1
Еволюція
писанкарства
.2
Історія дослідження мистецтва писанкарства
1.3
Теоретичні
аспекти писанки
РОЗДІЛ
2. ДУХОВНІ ЦІННОСТІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В СТРУКТУРІ ПИСАНКАРСТВА ЯК РІЗНОВИДУ
МИСТЕЦТВА
.1
Духовна культура українського народу у писанковій обрядовості
2.2
Змістові особливості писанки на Дніпропетровщині
ВИСНОВКИ
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Сьогодні ми вступаємо в принципово новий етап
глобалізації гуманістичних цінностей . Сучасна культура, що поєднує людство,
заснована на загальнолюдських цінностях, творчому розвитку особистості,
поширені наукового знання і передових технологій, взаємозбагаченні
національних, культур, екологічному відношенню, до життя і навколишнього
середовища. У цій площині важливе місце належить духовним традиціям, про які,
на жаль, ми стали забувати.Стан духовності й культури сучасного людства
викликав відчуття тривоги за його майбутнє. Ми стали свідками, очевидцями й
учасниками деградації як духовності, так і культури і розуміємо, що якщо цей
процес не зупинити, то катастрофа сучасної цивілізації в загальнопланетарному
масштабі стане неминучою. Провідною формою функціонування духовних цінностей в
історії української культури є писанкарство. Це один із найстаріших і
найскладніших видів традиційно-побутової, духовної, образотворчої культури. У
ній простежуються пережитки, мрії людей, соціальних та обрядових відносин, що
формувалися в різні історичні епохи. Це унікальна художньо-обрядова система.
Про писанки мудрі старці: «Люди перестануть любити, коли перестануть робити
писанки». Джерельна база дослідження відображає значний інтерес до неї
культурологів, істориків, етнографів, фольклористів. Так сутність писанкарства
як форми культури розглядали А.Адруг [1], О.Білоус [2], М.Кириченко [6],
М.Селівачов [13], М.Скорик [15] тощо.Святково-обрядову систему глибоко
проаналізували ще з давніх-давен, за основу було взято тему «Воскресіння
Христове», але витоки писанкарства мають своє коріння за кілька тисяч років до
того.Актуальність дослідження обумовлюються тим, що в сучасному світі
пріоритетним вважаються матеріальні здобутки, і людство втрачає інтерес до
своїх джерел і традиційної спадщини. У цьому контексті світове співтовариство
все менше уваги звертає на вивчення, збереження та розвиток традиційних свят,
обрядів, фольклору, що призводить до його духовного зубожіння.Мета: розкрити
теоретико-історичні аспекти українського писанкарства та продемонструвати його
роль у розвитку духовності як окремої особистості, так і людства в цілому,
довести, що культура народу - це відбиток життя й світогляду наших
пращурів.Об‘єкт дослідження: писанкарство як компонент духовної
культури.Предмет: духовні чинники українського писанкарства на
Дніпропетровщині.Завдання дослідження:
висвітлити еволюцію писанкарства;
розкрити теоретичні аспекти писанки;
розглянути історію дослідження писанкарства;
розкрити сутність духовної культури українського
народу у писанковій обрядовості;
розкрити змістові особливості писанки на
Дніпропетровщині.
Методи дослідження: аналіз, синтез,
узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, класифікація,
історичний метод.
1.
ТЕОРЕТИКО-ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ ПИСАНКАРСТВА ЯК РІЗНОВИДУ ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО
МИСТЕЦТВА
1.1Еволюція писанкарства
Яйце існувало у повір'ях і побуті
багатьох народів як символ
<#"904112.files/image001.gif">
Хрест
Один із сонячних знаків, символ
всесвіту, чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року. Походить
від схематичного зображення птаха, в давнину сонце уявлялось птицею, що летить
по небу.
У християнстві хрест - символ страждання, смерті
й воскресіння, яким церква все починає, благословляє і освячує.
Свастика, сварга, або ламаний хрест
Знак святого вогню, сонця і вічного руху. Один із
найстаріших знаків узагалі. Найперші його зображення знаходять на виробах
первісних мисливців, а це близько тридцяти тисяч років тому! За народними
уявленнями сварга провіщала добро і захищала від темних сил. Різновиди свастики
широко використовуються не лише у писанкарстві, а й у вишивці, кераміці, різьбі
по дереву.
Ружа, рожа, розета, зірка
Символізує сонце і вранішню зорю. Містить в собі
косий хрест, прямий хрест, а також лівосторонню і правосторонню свастики. В
народній символіці - незмінний символ любові. Подарувати писанку з ружею
означало освідчитися в коханні.
Безкінечник, або кривулька
Знак однієї з найголовніших стихій - води.
Будучи необхідною для всього живого, вода водночас могла бути злою і
невблаганною в час весняної повені. Дивуючись силі і невпинності води, і наші
предки її знаком позначали вічність.
Грабельки, гребінці, трикутнички з гребінцями
Належать до символів, що пов'язані з водою.
Зображають хмари і дощ. Писанки із грабельками писали в посуху, гадаючи, що
написавши цей знак, можна викликати довгожданні небесні води.
Олень
Символ достатку, багатства. Існує ще з часів
первісних мисливців, коли м'ясо цієї тварини було основною їжею, шкіра була
потрібна для пошиття одягу й спорудження житла, а з кісток та рогів виготовляли
зброю і прикраси. В народній міфології небесний олень на своїх рогах несе
сонце.
Кінь
Символ коня також пов'язаний із поклонінням
сонцю. За древніми переказами сонце їде небом на колісниці, запряженій
огненними кіньми. В християнстві кінь - образ безстрашного віщуна віри,
нестримного, готового до самопожертви.
Птах
Символ зародження життя, родючості, приплоду,
достатку, напівземна, напівнебесна істота. Півень вважався провідником Божого
сонця й сторожем проти зла, голубки - символом любові, вірності і злагоди. У
християнстві птах - символ вознесін-ня до Бога.
Качині лапки, Божа ручка, рукавичка, дідові
пальці
Пташиний слід також був оберегом, як відбиток
руки язичницького Бога-Сонця, яке, як ми вже розповідали, в давнину
асоціювалося з птахом. Подібні знаки символізували владу, заступництво,
цілісність -все те, що пов'язувалося з пошаною до руки.
Дерево життя, або вазон
За народними віруваннями, посеред раю стоїть
велике дерево - Дерево Життя. Воно покриває собою весь рай, має листя й плоди
всіх дерев. Саме на ньому знаходяться три брати -Сонце, Місяць і Дощ, або їх
християнські заступники - Господь і святі Петро і Павло. Позначає вісь
всесвіту, яка з'єднує в собі три світи - підземний, земний і небесний, так
звані казкові "три царства". Символ природи, що вічно оновлюється.
Дерево життя символізує також розвиток роду -
батько, мати і дитина. Тому, як правило, дерево має три гілочки. У християнстві
- символ Божої мудрості.
Дубове листя
Дуб в українських традиціях завжди асоціювався з
силою і могутністю. Дубове листя - улюблений мотив у вишивці чоловічих сорочок.
За дохристиянськими віруваннями, світовим
деревом був саме дуб. В дуба найчастіше влучає блискавка, а тому він - ще й
символ Божого грому.
Триріг, або триніг
Один із найстаріших символів сонця, а також знак
святого числа "три".
Сосонки, смерічки, ялинки
Вважаються символами вічної молодості, здоров'я,
росту і безсмертя.
ДОДАТОК Б
Орнамент писанки у вишивці
Писанка і петриківський розпис
Прикраси з писанок (писанки-обереги)
Музей писанки в Коломиї